Скоро осінь змалює на жовто
Всі дерева, траву і кущі.
І вже птахи замовкнуть на довго,
Бо полетять у теплі краї.
Вона дощиком скропить нам землю,
Й то холодним, як душ, і не раз.
І продовжить і ніченьку темну,
І наблизить зимовий ще й час.
Будуть в сумі синички стрибати,
У барлогах ведмеді заснуть,
А малеча полетить до хати,
Бо вхід казки від бабці підуть.
Потемнішають зорі на небі,
Місяць більше у хмарах буде.
Скоро й грудень, у своїй потребі,
Дід – Мороза дітям приведе.
Підуть свята й зимові забави…
Й так весь січень мине в торжествах,
Та в господарів зрояться справи,
Бо думками будуть на полях.
Й так роки всі проходять в людини,
Й ми безсилі, щоб їх зупинить.
Хоч ми в русі щодня, щохвилини,
Та життя є із вічністю – мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742269
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2017
автор: Дашавський поет