Моя планета помирає,
У серці пісенька лунає,
Вона до миру закликає
І очі в темряві ховає.
Моя країна засинає
І колискову хтось співає,
Душа у вирій відлітає
Героя, що земля ховає.
І моє місто, рідне місто,
Замішане у ніжне тісто,
Усій громаді мастять очі,
Вуста пророчі та порочні.
І моя вулиця рідненька,
Країна, місто, моя ненька,
Усіх любити дуже важко,
Але здаватися не варто.
Бо вороги не сплять у ночі,
Вони шепочуть щось порочне,
І тільки правда їх вбиває,
Коли країна засинає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742363
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2017
автор: Швабчук (Schwabchuk)