ЖИВИ

                                                                                                 ***********
                                                                           Ти  сумніви  склади  на  аналой  -
                                                                           Й  живи,  коли  услід  регоче  підлість.
                                                                           Ти  в  натовпі    базарному  -  ізгой:
                                                                           Тобі  не  притаманна  "відповідність".

                                                                             "Невідповідність"    визнаним  думкам,
                                                                               Чинушам  прагматичним,  їх  ідеям...
                                                                               Твій  Світ  -  єдиний  неповторний  храм,
                                                                               І  ця  свобода    є  лише  твоєю.

                                                                               Живи,  коли  на  серці  каламуть,
                                                                               Коли    "коханий"  зрадник  збурив  душу...
                                                                               Твоя  жіноча  неповторна  суть  -  
                                                                               Часом,  як  риба,  кинута  на  сушу.

                                                                               А  ти  затисни  зуби  -  і  живи,
                                                                               І  розмовляй  з  примарними  зірками...
                                                                               Цей  білий  світ,  цей  прихисток  журби,
                                                                               Отруєно  таки  чоловіками.

                                                                               Ти  жінкою  постала,  тож  кріпись,
                                                                               Хоч  іноді  так  заридати  хочеш,
                                                                               Бо  на  тобі,  як  промені,  зійшлись
                                                                               Твоїх  дітей    наївні,  чисті  очі.

                                                                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742456
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)