у будинку самотності затаїлися привиди втоми,
вони в вікнах мовчать, визираючи зорі вночі.
трохи лячно стає їм під час весіннього грому,
а літом вони запасають на зиму харчі -
консервують дні сонця в скляні фоторамок банки,
розвішують їх в коридорах на стінах душі,
розливають відеобайти у флешок склянки,
щоб було що розпити в зимні холодні дні.
у будинку самотності мармурові міцні стіни,
завжди холодом й твердістю віє від них.
у будинку тому блукають згорблені спини,
що зігнулись під тягарем непотрібності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742468
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 17.07.2017
автор: М. Вольная