Навколо шалено вирує життя,
Буденність затягує швидко.
Не можу позбутися я відчуття,
Що це неприємно, аж бридко.
Якась ненажера збирає жнива,
Ласує людською сльозою.
Лише наша Віра й Надія жива
Рятують і кличуть з собою.
Тож кожного дня у буденнім житті
Я кроки роблю у майбутнє.
І межами суто земного буття
Стежиною йду в незабутнє.
16.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2017
автор: Надія Рубінська