48. Вибач мені…

Мені  потрібно  знайти  тебе  і  прочитати  вірші.
Перепросити  за  ті,  де  ти  відчуєш,  що  вони  інші.
Ті,  які  не  потрібні  нам,  спалимо  у  вогні,
Але  ж  знаєш  —  щось  залишиться  в  мені.

Глибоко  в  душі  –  шрами  та  рубці.
Хочеш  –  візьми  і  погадай  на  моїй  руці.
Розгорни  книгу  та  читай  по  складах,
Хоча  говорили  мені,  що  більше  заховано  у  очах.

В  мене  вони  зелені,  як  у  відьмака.
Ні,  не  в  того,  про  якого  писав  Сапковський,
І  зовсім  не  такі,  як  в  пісні  Славка  Вакарчука.
Вони  просто  інші.  Тож  краще  дивись  та  мрій.

P.S.
Сьогодні  й  назавжди.
Можливо,  банально,  та  я  –  твій.
Мрій…

02.05.2017
©  Богдан  Кухта

#Вірші_в_КУТочку

[youtube]https://youtu.be/1VL2cM8cgP8[/youtube]

Підтримати  автора:
4441  1144  2483  1947  -  моно
4149  4999  9060  2763  -  приват

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2017
автор: Kukhta Bohdan