Якою будеш після мене?
Хто буде ніжити в обіймах?
Хто вирішить твої дилеми
Й бажану подарує трійню?
Хто так, як я, буде чекати
В залитих променем вокзалах?
Хто, так надіючись, кохати
Як ми недавно ще кохали?
Моя найкраща, рідний промінь
Моя очікувана мрія
Твій ніжний соковитий гомін
Мене роками вірно гріє
Якою будеш ти тоді,
Коли не я долонь торкнуся?
Які ти обереш вогні
Коли без тебе я проснуся?
Твої чарівні ніжні оченята
Коханий погляд, рідна ти
Невже замало лиш кохати
Щоб ти обрала дні мої?
Якою будеш ти невдовзі
І чи до цього вірно йшла?
Я залишився на порозі
Твого успішного життя...
І хай щасливою ти будеш
Хай твій шалений оксамит
Мені проміннячками буде
Наповнивши примарний світ
Якою б ти там не була
Я буду вдячним за минуле
За ті всі дні з мого життя
В якому ми щасливі були...
Моя і, певне, не моя
Якою будеш ти без мене
Коли обравши те життя
Нас зіпсувала надаремно...
Якою будеш? Будеш тою
Кому вдається безліч все
І будеш тою, хто зі мною
Була, та знищила мене
Якою будеш? Будеш світом
В якому збудеться усе
Навколо тебе будуть діти
І щастя надихне тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2017
автор: Володимир Ромен