Скошені покоси достиглого жита
і духмяно пахне лугова трава.
Силою й любов"ю, пшениця налита
від землі святої... Золоті Жнива.
Колоски вмивались вітром і дощами,
достигали в сонця променях ясних.
Щоби Край Козацький, славився хлібами,
чарував красою квітів польових.
Шепчеться із вітром достигла пшениця,
де налитий колос золотим зерном.
У барвистих ранках, хай доля святиться
із пахучим хлібом за кожним столом.
І сміється сонце на зажинках літа,
соняхи високі, пелюски тепла.
У вінку з пшениці й солодкого жита
в жовтій вишиванці Золоті Жнива.
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742600
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.07.2017
автор: -