Що у серці моєму – ну як я вам це розповім?
Хіба в мові слова є такі, описати що можуть
Зливу щастя в душі? Чи існує у всесвіті він,
Спосіб опису того, що зовсім ні на що не схоже?
Я не можу цього передати. Лише тільки шлях,
Що до цього веде, можу я показати вам, люди,
Ту дорогу любові, лежить що у віри полях,
Що всі знають про неї і що новиною не буде.
Це старе, наче світ: щиро серцем усім полюби,
Як самого себе, всіх навколо і Господа Бога.
Не бреши. Не кради. Нічийого життя не губи.
Стримуй похіть свою. Не визискуй ніколи нікого.
Усі люди існують для того, щоб ти їм служив.
Усі люди існують не задля тобі слугування.
Благо інших – мета, що для неї якщо ти прожив,
Злива щастя тоді є реальність твого існування.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742675
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2017
автор: Петро Рух