Кава

Чорна,  немов  із  глибин  підземелля,
Терпким  ароматом  прокладає  дорогу,
Будує  мрії,  міраж  із  пустелі,
Не  змінює  обрез,  не  йде  з  часом  у  ногу.

Завжди  бродить  десь  тут,  між  нами,
П'янить,  кличе  до  себе  в  обійми,
Мандрує  чужими  світами,
Через  неї  розв'язують  війни.

Відкриває  нові  горизонти,
Душу  вверх  підіймає  до  Сонця,
Дає  віру  у  звільнення  фронту,
Дає  віру,  що  все  вже  збулося.

Полонить  твої  душу  і  тіло,
По  артеріях  швидко  женеться,
Руки,  ноги  -  все  оніміло,
Коли  бачу  як  ла́те  ллється.


                                             [i]Червоноград,  23.02.2017[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2017
автор: Олесь-Червоний