Вже завтра не впадуть ранковії роси.

Сльоза  до  сльози,  божевілля  у  шрамах,  
Хрести  на  хрестах-  незагоєна  рана,
Червоне  та  чорне,  засмучений  світе...  
Приймає  земля,  заколисує  діти.

Прості  із  простих,  надто  щирі  та  вірні,
Злетілі  серця,  вільні  душі  в  сузір'ї,
Посивілі  ріки,  зомлілі  озера,
Свічки  в  підвіконні,  кровава  вечеря.  

ЛьодЯні  вітри,  дерев'яні  гробниці,  
Закохані  очі...  шкляні,  горілиці,
Затухлі  півниці,  безглузді  покоси,  
Вже  завтра  не  впадуть  ранковії  роси.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742874
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.07.2017
автор: Леся Утриско