ніхто тебе не згадає
як завтра тебе не стане
ти зникнеш німою тінню
розтанеш немов роса
а сонце так само зійде
і день надвечір"ям кане
на землю благословіння
розбризкають небеса
як сотні років до тебе
продовжить життя спішити
зітхатиме полем вітер
підносячи дух увись
сплітаючись у молебень
цвістимуть сади і квіти
життя не зупинить руху
як зникнеш собі колись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742972
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2017
автор: Адель Станіславська