(БАЙКА)
Зеленим лісом,правив скунс-
підбуривши лісний народ,вовки зробили бунт.
Скунс з страху втік із лісу,
і це було вовкам на втіху.
Стала престол зграя ділити-
та кров,з кликів їм необмити.
Одноголосно-всі рішення прийняли-
"чесного"кота тоді беровом всі обрали.
Так,так-кота вовки обрали,
премєром,вожака із зграї взяли.
Кіт на портреті,всім смієтся,
вожак керує-так ведется.
Кіт їздить по гостях-вовки керують,
вовки обїлись всі,а у лісі голодують.
Стало все хуже ,ніж було-
народ роптає,ну а вовкам все рівно.
А кіт гуляє та гостює-
ситй біду народу,він не чує.
Вовки ліс з кризи "витягають",
лісний бюджет в кармани пхають.
Від розпачу лісний народ,опять страйкує-
хай скаже влада,чому народ бідує.
Хай сіроманців "скинуть"-геть до низу,
хай визнає премєр провину.
Кіт чесний,кіт не винуватий-
вовків давайте будем виганяти.
Кричали всі хапали гострі вили,
лісний народ репетував на площі,що є сили.
Тут спохватилися усі вовки-
таке не думали і в сні вони.
Як будуть жить,як будуть пирувати,
вовки забули,як то,вже голодувати.
Ідею кіт подав,якраз під час-
всі будуть ситі,він у кріслі і все гаразд.
Вовків у зграї -вас багато,
давайте сина,поміняємо на тата.
Ось виступив поважний кіт,до лісу-
послухайте,скажу я всім на втіху.
Цей старий вовк,геть знахабнів,
ричить на всіх,кого впіймав,то зїв.
Клики у пащу вже не входять,
а очі злі-на звірів страх наводять.
Тож старого давайте,ми звільняймо,
а молодого,чесного сірка ми обераймо.
Ви подивітся,молодий і зубки білі,
і очі чесні,але вже смілі.
Він горло як старий,не вигризає-
він про лісний народ подбає.
Дамо дорогу молодим керівникам,
йому я вірю,чесний він -кажу я вам.
І не чекаючи думки,всього народу,
сірого пропхав-першим піднявши лапи в гору.
Ви не повірити,й народ обрав сірка,
велика тут заслуга є кота.
На вожака списали не горазди всі,
а лісом стали керувати молоді.
І ліс живе по "новому" тепер -
малий керує,а старий так і гризе.
Нард годує і старого і молодого-
кота- воаки цінують,як колегу свого.
Народ живе,як жив-ще хуже,
а відповідь слідом іде,мій друже.
Якби кота і сірих,вигнали за прапорці-
жили б,тоді найкраще -звірі лісові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2017
автор: Бабич