Неважко образити поета
Камінням слів жбурнувши у спину
Хиткого віри зруйнувавши намета
Спопеливши поезій квітучу долину
Забагне кожному зачепити поета
Запхавшись в душу черевиком брудним
Спалахне не на жарт вендета
Бо митець ніжно торкнувся до рим
Він пише, не зважає на втому
Все, що болить – на папір
Йому не треба корони і трону
А захист Музи від болю й зневір
І не треба кричати з своєї дзвіниці
Шукати місце йому у багні
Розклади ліпше СВОЄ на полиці
І за ладом дивися в СВОЄМУ човні
© Леся Приліпко-Руснак, 22.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743102
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2017
автор: Леся Приліпко-Руснак