Часто перед сном вона питала саму себе, - Чому це життя? Чому ці люди? Вона часто складала руки і підносила їх високо в глибинах своєї душі. Настільки високо і щиро, як не підіймався жоден. Вона питала, молила, ридала. Говорила нестямні речі. І при любові до всього готова була залишити цю метушню і повернутися до тих вершин де був її дім. Молячись вона заснула. Сльози ще бриніли на її повіках. Здавалося уста ще промовляли молитву.
Але душа її була вже не у тій кімнаті, яка пахла лавандою. Вона впізнала це місце, важко було не відчути тієї радості, коли повертаєшся додому. Коли все довкола таке знайоме і бажане приймає тебе. Це був її рай, те місце де вона народилася і довгими митями мріяла та фантазувала мелодії життя. Поринувши у спогади вона не помітила поряд його. Лиш рукою відчула неосяжне тепло, яке повернуло її до реальності раю. Він не перебивав її і згадував разом з нею, ці спогади додавали натхнення і радості, адже з них народилося життя. Ритм її душі вибивав хвилювання. Чому це життя? Чому це життя? Він відповів безмежним теплом та радістю - Тому, що тільки в ньому, там будеш безмежно щаслива ти. Це тепло вірвалося в неї наче схід сонця, яке дає надію та впевненість наступного дня.
Запах лаванди закрутився у носі. Вона зависла у просторі в блаженстві та спокої. Повернутися додому і відчути його було найкращим подарунком людського життя і великим знаком для блаженної душі, але ще більшою радістю було побачити все те, щастя, яке наповнює всі деталі навколо людського життя. Сльози бриніли на очах і стікали по щоках, вони співали пісню радості та вдячності, адже тепер вона зрозуміла. Будучи там, у раю, вона могла складати міліарди мелодій життя і спостерігати за початком і кінця цієї музики. Але істинним щастям для неї було жити в ції мелодії, яку вона творила довгими прогулянками раєм. Вона слухала ту музику, але тепер вже з середини. Вона була її нотою, але розуміла коли потрібно змінювати ритм. Вона як ніхто розуміла, що саме треба грати і для чого. Вона програвала життя, бо в ньому є щастя, бо лише там зможе пізнати та відчувати щастя вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2017
автор: Інге Ярова