Порядок цифр невпинно йде вперед,
Мов невимовний сталий аргумент
Життя іде та відлік твій іде назад,
Це твій страшний і впертий конкурент.
Ти розвернешся, щоб знайти початок,
Проте ця точка не значна тобі повір.
Ти подивись на грань що зачипаєш
Бо це нажаль вже є твоїм кінцем.
Ти хочеш осягнути, що було,
Втрачаєш те, що будеш,
Бо в абсолютному порядку,
На жаль про все ти знов забудеш.
І не важливий хід думок твоїх,
Забув, що втратив ти лиш на хвилину,
Проте та мить була єдина і важлива.
Нажаль, ти вратив сенс свого життя.
Не повернеш і не знайдеш,
Бо час іде, бо час іде.
Нехай проллються сльози ніжно-чисті
І жаль з собою весь твій забере.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.07.2017
автор: Інге Ярова