Ворота раю відкриваються опівдні,
А з першої до другої обід,
Відкинь банальність – і усі думки наївні,
У тебе лиш година на політ.
Ворота раю закривають о четвертій
Під арф чарівний акомпанемент.
Постій у черзі ще, якщо ти дуже впертий,
Хіба у тебе є абонемент.
А десь від другої до третьої нарада
І потім розгляд застарілих справ.
Тобі, звичайно, буде вельми щиро рада
Та свита Ангелів, яких потурбував.
Потім заповни цілу купу формулярів
І з розуму зійди від цих основ,
Дізнавшися із погляду з-за окулярів:
“Рабів до раю не пускають” знов.
Та що таке? Хто пише дивні ці закони,
Що нас межує на рабів? Та ні –
Повалимо режим, зітремо заборони
І створимо свій рай ми на землі.
І лиш одне нам залишилось досягнути,
Щоб наш рай був не гірше, чим у них –
Потрібно негаразди всі якось забути
І щоб вогонь у душах трохи стих.
Володимир Ухач
Тернопільська обл.. м. Копичинці
18 лютого 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743192
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 23.07.2017
автор: Володимир Ухач