Краса уся, помножена на біль.
Здалеку маки, ніби море крові.
Гарячим надто видався цей бій
І небеса схилились лазурові.
Читаю я статистику війни,
На янголів занадто щедрий червень,
Ключем летіли в небеса сини,
Як маки відправляли їм молебень.
І дивляться волошки між хлібів
Очима тих хлоп’ят, що не жили ще.
Хай знає ворог: в нас нема рабів!
А куля та підступно й далі свище…
Вже липень, майже маки відцвіли.
І ллється кров... За нас – стіною стали.
Вони так мало на Землі були.
Як гірко плачуть нові п’єдестали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743214
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.07.2017
автор: Шостацька Людмила