Щира подяка невтомним творчим побратимам Печорі, Серпню і Назаруку
за колективні збірочки,за такі цікаві екскурсії і неперевершену подорож...
Сьогодні я зустріну друзів,
Відчую потиск їхніх рук.
Щоб бути в поетичнім крузі,
Доклав зусилля Назарук.
Земля Волинська пригорнула
І віддала своє тепло.
Я враз потрапила в минуле,
Воно в думках моїх було.
Ось замок Любарта в чеканні,
Чекає дорогих гостей.
Для нього будемо бажанні
Він кожен день стіча людей.
Волинський край, то Лесі пісня,
Колодяжне зустріло нас.
Тут тихо так, так дивовижно,
Та сплинув дуже швидко час.
Нам презентацію для книги,
Зробив Печора й Назарук.
Читали ми вірші, щасливі,
Дарунки узяли до рук.
Зачарувала нас піснями,
Олена, щира, Білокінь.
Лилася пісня поміж нами
Її за це низький уклін.
Коли співав пісні Куценко,
"Два кольори..." злетіли ввись.
Щемливо так було серденьку,
Слова в повітрі розлились.
Пісні люблю я ще з дитинства,
Пишу слова, співаю їх.
Слова лягають мов намисто
Червоне падає на сніг...
І знову подорож бажАнна,
Нас за собою повела.
На джерело Святої Анни
Я зачарована була.
Усе було так загадково
І неймовірної краси.
Лилась мелодія казкова,
Такі чарівні голоси...
Вода джерельна прохолодна,
Здоров'я й сили додає.
Яка заквітчена природа,
Так легко на душі стає.
Ліси, рівнини, дивні гори,
Ведуть в чарівність далі нас.
Зустріли Кременця простори,
Я бачу все це в перший раз.
Ось вже видніється Почаєв,
Блищать на сонці купола.
Гостинно Лавра зустрічає,
Я на молебені була...
Усе закарбувала в пам'ять
Для мене це понадусе.
Історія так душу ранить
В часи минулії несе.
Скажу я дякую Оксані
Вона для всіх чудовий гід.
Ми гості в неї не останні,
Не перевівся родовід...
Скажу спасибі водієві
Уміло він тримав кермо.
Для нас гарячі дні липневі,
Перетворились на кіно.
Смішив нас жартами Печора,
Без нього сумували б ми.
Закрию очі, ніби вчора
Ми разом у гурті були.
Ось старовинний замок Дубно
З фортецямі у всій красі.
По ньому так ходити сумно
Острозькі тут жили князі.
Я хочу вам сказати друзі,
Що ви чудові були всі.
Привіт великий шлю подрузі,
Валюша ти у всій красі.
Наш шлях лежить на поле слави,
Козацькі там ішли бої.
Во ім'я славної держави,
Ложили голови свої.
Низький уклін їм й світла пам'ять
За те що боронили край.
Минуле, серце моє ранить,
А пам'ять - то небесний рай...
Хочу подякувати за цікаву подорож людям які доклали зусиль, щоб ми зустрілися.
Це було прекрасно.Ця подорож ще нераз буде нагадувати про такі чудові дні...
Всім великий привіт дорогі мої!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)