Йду по полю, так любо, пахне літом,
Все довкола, покрито оксамитом,
Та то ж маки червоніють у травах,
Поміж них, скрізь проміннячко яскраве.
Там подалі, молоденький лелека,
Уже крила розправив,зранку спека,
Летіла пташка,ближче до криниці,
Посмакувать джерельної водиці.
Я люблю літо, в сонячних обіймах,
Удалечінь злетіти б, мов на крилах,
А загадкове, небо синьооке,
У глибочерзе пірнула б, широке.
Я попрошУ, всі сіренькі хмаринки,
Не пошкодуйте, дощику краплинки,
Умиє літо, личенько від спеки,
Впіймаю радо на долоню бризки.
І сонце й дощик, ще бреду по полю,
Ой, які квіти, я тут маю волю,
Вклонюсь землі – матінці і колоскам,
І за щедроти подякую Богам.
01.07.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Ніна Незламна