Могла б сонечко дістала,
Якби довші ручки мала,
Ой напевно помилилась,
Мабуть зовсім забарилась.
Оченята, я ледь мружу,
Підросту все надолужу,
Як та пташечка полечу,
В небо синь і все побачу.
Ой, яка ж, краса навколо,
Мов у казці загадково,
Це яскраве диво - літо!
Все покрито оксамитом!
Я неначе прямо в сонці,
Простягаю дві долоньці,
Так тепленько і гарненько,
Літом справді, веселенько!
12.06 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Ніна Незламна