Зима спросоння спалила мости',
І вітром сумнівів вдерлась у сни,
Скувавши холодом страху артерії,
Награвшись в сутінках спала у темряві.
Та сонце встало, зиму' не впізнало.
Гріло як вміло й кохало, як знало.
Розігнало всі тіні по закутках світу
І пише промінням привіти для літа)
16.01.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Ingwar