Коза-Дереза

Купив  Дід  на  базарі  за  три  ко́пи  козу,
Та  й  привіз  він  до  хати  ту  Козу-Дерезу,
Посилав  її  пасти  жінку  й  діток  своїх,
Сам  ставав  на  воротах  у  червоних  чоботах,
Руки  в  боки  впирав,  зустрічав  їх  усіх:
«Кізонько  моя  люба,  кізонько  моя  мила,
Чи  пила  ти,  кізонько,  чи  ти  їла?».
«Ні,  дідусю,  не  пила,  та  й  не  їла,
Ні,  дідусю,  не  пила,  та  й  не  їла,
Бігла  я  через  місточок,  скубнула  один  листочок,
Бігла  я  через  гребельку,  сьорбнула  води  крапельку,  –
Тільки  й  пила,  тільки  і  їла,  ось  і  усе!».
Як  розсердився  Дідо  на  родину  свою,
Та  й  прогнав  їх  їз  хати  по  світах  з  торбою,
І  погнав  козу  пасти,  де  зелена  лоза,
А  сам  став  на  воротах  у  червоних  чоботах,
Аж  тоді  він  побачив,  як  брехала  коза:
«Кізонько  моя  люба,  кізонько  моя  мила,
Чи  пила  ти,  кізонько,  чи  ти  їла?».
«Ні,  дідусю,  не  пила,  та  й  не  їла,
Ні,  дідусю,  не  пила,  та  й  не  їла,
Бігла  я  через  місточок,  скубнула  один  листочок,
Бігла  я  через  гребельку,  сьорбнула  води  крапельку,  –
Тільки  й  пила,  тільки  і  їла,  ось  і  усе!».
Почав  дід  козу  лупити,  ледве  смерть  не  прийшла,
Але  вирвалась  від  діда  і  до  лісу  втекла,
Поселилась  у  хатинці,  де  жив  зайчик  прудкий,
Прискакав  додому  зайчик  і  злякався  пострибайчик,
Та  й  питає:  «Що  за  звір  там  такий?».
«Я  Коза-Дереза,  
За  три  копи  куплена,
За  три  копи  куплена,
На  півбоку  луплена,  
Тупу-тупу  ногами,  
Сколю  тебе  рогами,  
Ніжками  затопчу,  
Хвостиком  замету,  –  
Тут  тобі  й  смерть!».    
Налякався  бідний  зайчик,  втік  від  дому  свого,
Просить  всіх  своїх  сусідів  рятувати  його,
Та  Ведмідь,  Лисичка  й  Вовчик  перестрашились  так,
Раптом  бачать  –  по  галяві  лізе  Рак-Неборак,
До  хатинки  підступає,  не  злякавсь  ні  на  мить,
І  сміливо  так  питає:  «Хто  в  хатинці  сидить?».                                                                                                                                                                                          
«Я  Коза-Дереза,  
За  три  копи  куплена,
За  три  копи  куплена,
На  півбоку  луплена,  
Тупу-тупу  ногами,  
Сколю  тебе  рогами,  
Ніжками  затопчу,  
Хвостиком  замету,  –  
Тут  тобі  й  смерть!».                                                                                                                                                                                                
«А  я,  Рак-Неборак,  як  ущипну,  –  буде  знак!
А  я,  Рак-Неборак,  як  ущипну,  –  буде  знак!».
Та  як  вщипне  Козу!  Та  як  вщипне  Дерезу!
Як  замекала  Коза!  Як  рвонула  Дереза!                                      
Вті́кла  з  лісу  вона,  десь  по  світу  блудить,
Бо  ніхто  і  ніде  брехунів  не  любить.                                                                                                                                                                                                                                      
                                                                                                                                                                                                                       
21.07.2017
Пісня  «Коза  Дереза»
https://www.youtube.com/watch?v=6ubLPi7ZdHE

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743377
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.07.2017
автор: Олександр Шевченко