Запаморочилась голова від дива .
Я була смілива ,
дозволила собі усміхатись .
Попри хмарність
сонця шукати .
У пітьмі побачила світло .
Так незвикло .
Цікаво ...
Але , тепер мало мені .
Я палаю у вогні
непрерученості .
Твоїми стали дні мої .
І у цьому згоранні спільнім
нарешті стали вільні .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2017
автор: БЕЗ