Зустрiчала свiтанки…

Зустрічала  світанки,
проводжала  заходи.
Не  знала,  що  їхнього  бігу
не  спинити    ніколи.
Дні  обганяли  ночі,
місяці  роки,
біг  їх  зупинити
було  ніколи.
Поспішали  роки  на  бігу,
розбиваючи  Душу  об  тугу.
Весна  зустрічала
гілкою  бузку.
Літо  купало  в  морській  піні,
наповнюючи  серце  запахом  його.
Зима  -  блакиттю
прекрасної  ялинки.
Осінь  же    зупинилася,
зглянулася  і  пробачила.
Подовжує  для  мене
свою  багряну  пору,
не  пускаючи  в  Душу  заходу,
якого  не  чекала,
він  сам  мене  наздогнав,
як  небажаний
Життєвий  буревій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2017
автор: Svitlana_Belyakova