І
Я запалю ясний вогонь, як промінь.
Що в серці засіяє, ось, держи!
І пустить в душу свій магічний корінь,
Та все ж його ти завжди бережи.
ІІ
Скажи, благаю, як зламати холод?
Цей вічний лід, цей ілюзорний холод.
Скоріше, замерзаю, розкажи!
Вкажи той шлях, тут тільки лише голод.
Мерзенний, мертвий, невгамовний голод.
Іскри дорогу тихо покажи!
ІІІ
Іскри нема, лише трагічна темінь,
Пегаса мовчки, ніжно запряжи,
Вдихни повітря повнії легені
І в темряву біжи, біжи, біжи!
© Володимир Верста
Дата написання: 25.07.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2017
автор: Володимир Верста