Смакуй плин радощів із Чаші, що не б"ється,
і не тьм"яніє з кожним рухом часу...
Для чого в тріщинах, надбитий, з глини глечик?
Надщерблені, із фарфору, образи...
Навіщо обважнілих гір полиці,
закиданих друзками серед бруду...
То все, як тінь містична духу "вуду",-
і не дарма, що так тривожно спиться ...
Сниться... Чи сняться едельвейсові вершини
і чи збираєш там до торби хмари?
Біліють серед трав ромен-отари...
В зеніті сонця Чаша пломениться.
25.07.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743548
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2017
автор: Іванюк Ірина