Купчасті хмари небо криють
І так рівнесенько пливуть.
Кудись за обрій швидко линуть -
Цю білизну вони несуть.
Дивлюсь на них, й собі гадаю:
Що там хова безмежна даль?
Бо за цим синім небокраєм
Кінчається уся печаль.
І недосяжне, й незбагнене,
Відкриє обрію свій шлях.
Аж до зірок думками лину..
А розум цього не досяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743695
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2017
автор: Ольга Калина