Лети, лети, моя Душа!
Лети туди де є багаття.
Вся твоя біль, то не прокляття,
То ноти вирвані з вірша…
Співай у променях дощу,
Пий сонця ніжнії краплини,
Цінуй всі радості хвилини
І плач від щастя досхочу…
Німою мовою кричи
Коли тебе біль роздирає.
Так Бог, напевно, всіх кохає,
А коли радісно – мовчи…
Танцюй по склу роздертих ран,
Розбитих віри і надії.
Відкрита станеш як повії
І сильна звуком, як орган…
Лети, лети, моя Душа!
Тебе я тілом не тримаю,
Хоча найбільш за все жадаю
Бо ти слова мого вірша…
26.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.07.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко