Невагомість.

-Ти  хто?  
-Я?  Я,  наповнюю  тебе,  ти  хіба  не  відчуваєш?
-Відчуваю,  але  для  чого?
-Як  для  чого?
Поглянь  у  відображення  свого  серця,
Ти  цього  потребував,  ти  кликав  мене.
-Кликав  тебе?
Ні,  я  мовчав  і  лиш  дивився  в  далечінь.
-Ти  дивився  і  шукав  мене.
-Але  хто  ти?  
-Я,  твоє  щастя.
Я  буду  приходити  у  снах  і  наяву.
Я  прагну  наповнювати  тебе  щомиті,
Ти  лиш  будь  відкритим  для  мене,
Дивись,  слухай  мене,
Я  наповню  тебе  всього,
І  наче  в  дурмані  ти  полетиш  в  невагомість.
-А  якщо  я  не  повернуся?  Якщо  я  не  буду  таким  як  раніше?
-Довірся  мені,  адже  я  твоя  душа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2017
автор: Інге Ярова