[b][i]Дощечка 7Г
Прощайся, народе мій, з Ладом
і творячи люби іди до стягів наших
і захищай тоті од ворогів на Русі.
Дощечка 8
Єдність єсь… Я р о, К у п а л в а,
Л а д і Дажбо.
А коли ж К у п а л в а прийде у вінку,
який возляже на голові його, зотканий
з віток зелених, і квітів, і плодів, того
часу маємо бути далеко по Непрі,
о смерті нашій не мислячи, і життя наше
на полі єсть красне.
Дощечка 3А
…Речемо, які то єсть ласкощі
божеські до нас і одійдемо ко сну,
день бо прийде і темнява розтане.[/i]
[/b]
[b]Словничок – потайничок[/b]
[b]Яро,Ярило[/b] – бог весняного сонця, родючості і плідності.
[b]Купалва,Купайло,Купала[/b] – бог літнього дощу,
роси і води,бог жнив, він «купає» сонце
у найдовший день року,
день літнього сонцестояння 24 червня;
він «омиває» богів, очищає людей,
благословляє косовицю.
[b]Лад,Ладо[/b] – бог любові і злагоди. [b]Лада[/b] – його дружина.
[b]Ладо та лада[/b] – коханий і кохана, наречені.
[b]Люби [/b]– любов.
[b]Непр[/b] – давня назва Дніпра.
[b]Темнява [/b]– темрява.
[b]Сторінка – берестинка[/b]
[i]На Івана на Купала[/i]
красна зірка з неба впала,
лада ладонька шукала:
«Вийди, ладо, на Купала!».
[i]На Івана на Купала[/i]
лада ладонька пізнала,
[i]Лада з ладом Лад ладнала[/i]
[i]На Івана на Купала.[/i]
[i]На Івана на Купала[/i]
божа крапля з неба впала.
Гей. сльоза росою стала
[i]На Івана на Купала.[/i]
[i]На Івана на Купала[/i]
річка сонечко купала.
Красне мила-омивала
[i]На Івана на Купала.[/i]
[i]На Івана на Купала[/i]
зірка місяця кохала,
зірка серпика прохала
[i]на Івана на Купала:[/i]
«[i]Купайло[/i],ану
пожни [i]ярину[/i],
косою майни
і май до весни!».
(З [b]"Дощечкової читанки"[/b] для дітей за сторінками "Велес-книги"
(у рукописі).Рік написання - 1990)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743792
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 28.07.2017
автор: Сіроманка