Плаче зажурена скрипка,
Ронить мелодію гірко,
Рветься намисто на струнах,
Щойно нанизане.
Зайвою стала скрипка
В чаді густого диму,
Той напівморок зали
Вже не почує схлипу
Старого романсу,
Повного болю
Старого.
Забуто слова,
Їх промовив колись,
Той юнак зі скрипкою,
Що торкнувся уперше
Дзвінкої струни.
Тоді так співала вона
Під пальцями,
Які несли мрію
Кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743821
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Траяна