[i]Бог не чує – натиснув, на паузу,
А в магазинах – захмарні ціни.
Життя – це різновид арт-хаузу,
Я – потребую, нової заміни…
І перебравши сотні сюжетів,
Я перепишу – нашу історію драми.
В небо, злітає – дим сигаретний,
Дощ – також приходить з вітрами…
Стікаючи в часі й становиться днями –
Розклад і розпад нової хвилини.
Життя карбується новими місцями,
Ролі його – написанні, кожній людині…
І комусь певно, достеменно відомо,
Що в книзі написана історія п’єси.
Де доля і відчай – такі нерухомі,
А щастя нажаль – немає твоєї адреси…
Та кожен день – як ціле сторіччя,
Й неквапно оселяється відчай.
Вдивляєшся в кожне нове обличчя –
Не любові, кохання – прагнеш зазвичай…
Купуючи щастя – в дріб’язок й оптом,
Рухаєся – в замкнутім колі.
Мов доля, оспівана кожним поетом –
Неодмінно з присмаком болі…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743830
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Валерій Кець