Коли не я тобі до ніг
Приліг, аби ти наступила
Хтось інший без надій приліг
І то було шалено мило
Із тилу б'єш щоби хоч як
Опанувати своє те
Що кожен найясніший знак
Обводить манівцем тебе
І зле буває не від того
Що біль на серці тисне в бік
Ти не схотіла серця мого
Бо я не той є чоловік
І ліку навіть не злічити
Словам в безслов'ї, коли тут
Кладуть себе переступити
Щоби хоч як тебе відчуть
Не суть... Несуть метаморфози
На хвилях змінених часів
Всих тих, чия стихія грози
І хто супроти всих посмів
Твоє шаленство чарівливе
Мов хижа квітка, що манить
Даючи миті цього дива
А потім відбирає мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2017
автор: Володимир Ромен