Двоє в пісочниці грались,
Все розмовляли, всміхались,
«Напевно хочу до школи»-
Каже дівча до Миколи.
«Ми би з тобою погрались,
Із дітлашньою вабились,
Щоби про нас знали – дружим,
Але для тебе, це служба,
Мене будеш оберігати,
Нині маєш обіцяти.
Тоді, як ми підростемо,
Дружбу навік збережемо,
Мене попросиш ти чемно,
Нехай все буде таємно,
Щоб нареченою стала,
Я лиш тебе би кохала».
А хлопчик носа підотре,
До неба вкотре позирне,
Та й запитав,- Що назавжди?
Хай прийде думка,то ж зажди!
Щось тут не так, щось торочеш,
І, що за все оте хочеш?
Дістала Таня цукерки,
Хлопчисько взяв, - В небі хмарки,
І дощ почав накрапати,
Треба додому тікати!
Цукерок завтра принесеш,
Буду чекати, покличеш.
Нині займусь цим питанням,
Чи користь є у коханні?
29.07 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2017
автор: Ніна Незламна