Матуся і тато, обидві бабусі,
Ще дві прабабусі і два дідусі...
Ось скільки я рідних маю багато
І люблять мене, надзвичайно, усі!
А я як люблю - моїх неньку і тата!
Бабусів люблю - вони кращі за всіх!
Бо скарбом безцінним є ваші онуки,
До нас не бувало ще стільки утіх.
Мої дідусі розділити не можуть-
З ким маю іти на рибалку чи в ліс,
Зате ось бабусі ураз заявляють:
До риби і лісу я ще не доріс
А дві прабабусі в долонечки плещуть-
Це радість яка - перший правнук у них!
А в мене є дві молоді прабабусі
І їх ощасливити я - таки встиг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744077
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 30.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова