Я згадую про тебе щохвилини,
Я пам'ятаю кожен дотик твоїх уст.
Чомусь не снився ти давно, коханий,
А може і забув вже як я звусь?
О ні, ти не забув, ти знаєш,
Я твоє сонце, що освітити путь.
Мій промінь завжди зігріває,
Хай навіть сотні кілометрів розведуть.
І знаю, завжди пам'ятаєш,
Що я тебе чекаю в самоті.
Нікого більш мені не треба,
Лиш тільки ти один в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2017
автор: Тетяна Весна