Неси мене за вітром, доле!. .

Неси  мене  за  вітром,  доле!
Неси  мене  ,  як  течія,
Туди,  де  не  чорніє  поле
Від  вибухнувших  бомб!..
Неси  мене...  Кудись,-  далеко!
Бо  у  роздвоєному  «Я»
Чатує  завжди  небезпека,
Де  –  тісно  нам  обом!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744227
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2017
автор: Андрій Бабич