Чи це карма, чи просто такий збіг обставин.
Недоречно, невчасно отак утопитись
У очах бескінечно небесно прекрасних.
І страждаючи, тихо за себе молитись.
А від холоду їхнього й день охолонув.
Затремтіло і стислося сонце, розбилось.
Може все то дарма і не варте зусилля,
Бо з такими як він не кожній судилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2017
автор: AliceScale