Іще в саду не листопад,
буває літом тільки зелен-сад,
та перші жовтенькі листки
укрили землю навкруги.
Листки, що містять спогади минулі
життя, яке було і уже відбулось,
та ось листочка дні минули
і перший вітер обірве, чи хтось.
Міцний ще стовбур, та вітри минулі
слід залишили, а чи відлетіли всі?
Вітри, що самостійно прилетіли,
вітри, які бажання штучно додали.
Вітри природними бувають сильні,
залишать на корі, або стовбурі слід,
та берегтись від інших вітрів треба,
вони летять, а ти борись.
У боротьбі вже успіхи бувають,
природний стимул допоможе у тім,
тільки природний привід допоможе,
якщо причину хочеш не впустити в дім.
Синоптику милий і далекий,
погоду бачу у душі і за вікном,
але човен один, тому для екіпажа
нехай здоров’я додається всім разом.
Ще рано листопаду приходити,
де у життя холодні прилетять вітри,
жовтим листкам слід відлітати,
але зелене листя слід ростить!
31.07.2017.
Фотографія автора.
09.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744266
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2017
автор: Светлана Борщ