За епіграф; можливо хтось скаже
- пафосно,
та вчора лиш ці слова
стугоніли у скронях...
Що відділяє день від ночі?
Маленька смужка вечорова.
Чому душа болить, а очі
Слізьми стікають знову й знову.
Десь там, на сході, геть під корінь
Цвіт українського народу
Вирубує * всесвітній злодій*,
І кров смакує, наче воду.
І залишає в полі чистім,
Найкращих, хто обрав свободу,
(не тих, хто мов потрухле листя)
- Синів Вкраїнського Народу.
Що відділяє день від ночі?
Маленька смужечка ранкова.
Болить серденько, плачуть очі,
Та відродиться Край мій знову.
Засяє сонце над степами,
Перекувавши біль на Славу.
І буде так! Господь між нами.
Ми відбудуємо Державу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2017
автор: @NN@