Усі люди не безгрішні,
Як сучасні так й колишні,
В нашім світі без гріхів
Не протягнеш й кілька днів,
Не убий і не кради,
В собі звіра не буди.
Молимося в храмі Богу
І віл самого порогу
Хрестимось завжди щосили,
Щоб гріхи нам всі простили,
А залишимо як храм
Грішимо то там, то там.
Й де живемо в світі цьому
Й по шляху як йдем додому,
Вже лукавим, брешим вже,
Що нас успіх зранку жде
Щось украсти й далі жить
І таке буття любить.
Розуміють люди завше,
Позабути гріх найкраще,
А ніж довго пам’ятать
Й від сумління все страждать,
В храм тож йдуть сказать прости,
Щоб гріховним світом йти.
31.07.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744311
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.08.2017
автор: Георгій Грищенко