На місячному серпику твій обрис
Малює ніч,
Змінила тіні й світло,
Розлила все чорнило
На небо.
Тільки ти
Промінчик місячний,
Що прокрадається до мене
Як шпигун.
Боїшся світла дня,
Бо сам є світлом
Призначеним розвіяти пітьму.
Безсоння так солодке
Під акомпанемент
Нічного шурхоту,
Що бавиться фіранкою,
Лиш трішки виявляє присутність
Твою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744343
Рубрика: Верлібр
дата надходження 01.08.2017
автор: Траяна