Сонце встало – і день в ефірі.
Вітер трави в лугах колише.
Липень-місяць подався в ірій.
Серпень хижо вогнями дише.
Став гойдають тілами чайки -
Ловлять рибу дрібну і випар.
Піт полює на кепки й майки.
Пси ховають хвости під липи.
Лавка холод у гості просить,
Наче успіх в улов рибалка.
Вись зашторила вміло просинь –
Чиста, наче допіру з пралки.
А повітря – кисіль застиглий,
І густе, і солодке в міру.
Плавить подих, лягає тигром
На зелену і білу шкіру.
Заховалась бджола у квітку.
Важко дихає в полі жито.
Серпень ставить на всьому мітку.
Янгол шепче у вухо: «Жити!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)