Ідуть косяком із життя однолітки,
Товариші і друзі вже Там,
Залишаюсь один на полі,
Забрало підняв – зичу життя ворогам.
А їх навколо мене майже немає,
Хоча це не я їх повбивав,
От ще один став водограєм –
Сумно мені, хоча його я і не знав.
Обладунки та зброя лежать на землі,
І руки долонями долу,
Змагання нема у боротьбі,
Нема з ким говорити про Петю/Вову.
02.08.2017
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744500
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.08.2017
автор: Левчишин Віктор