Хлопчик Вова - рочків з пять,
Вийшов якось погулять.
Йшов собі, навкруг дивився,
коли ж раптом ...Зупинився ...
Живота скрутило враз!
Ой! Мерщій на унітаз!
Вову кинуло у піт -
так йому живіт болить!
Слід бігом нужду справляти...
"Гвалт! Не добіжу до хати!"
Хлопченя в кущі стрибає
і до діла приступає...
Стало добре на душі!
...Раптом голос із кущів:
"А! Піймали ми тебе!
Не дрімає ФСБ!
Що, хотів замінувати
і майданчик підірвати?!"
Вовчик з дивом :"Піділвати?
Я сюди плийшов ... послати...
Бо так клутить у душі!
Я і стлибнув у кущі".
"Звати як тебе, пацан?
Катувать? Чи скажеш сам?"
Пацаня крізь сльози :"Вова"
"У-у-у-у! Стаття тобі готова!
Наглість ця не має меж!
Президент наш, Путін, теж
Володимир ім'я має!
Це тобі не дозволяє
ТАКЕ ім'я плюндрувати
і в кущі нахабно...слати!"
Хлопчик плаче :"Відпустіть!
Живіт клутить і болить!
Хоч Владимилом і звуся -
та не витлимаю!
В-С-Л-У-С-Я!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2017
автор: Анатолійович