Гримить!
Гримить, і не стихає ні на мить…
Химерні сполохи наповнюють кімнату,
і серце давить і болить,
і в голові шумить – не можу спати.
Аж ось очікувана злива,
враз принесла всьому розраду,
нічну задуху дощем змила,
та голові не дала ладу.
А вранці –
гіркою кавою гіркоту з душі змивати,
я знаю, що мільйони голодранців,
будуть локшину із вух знімати.
Із телевізора нас потерпіти призивають,
із «ролексами» на руці, серйозні дяді.
Все буде добре, і навіть краще – обіцяють,
коротше кажучи, все буде в «шоколаді».
Давлюся кавою і не вмикаю звук,
внизу екрана стрічка без упину…
Невже вам, гади, зійде все із рук –
«В зоні АТО: п’ятьох поранено, один - загинув».
28.07.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744559
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.08.2017
автор: Микола Коржик