Я дивлюся у ваші обличчя,
Відчуваючи: ми є родина.
Хіба є в нас якісь протиріччя?
Ми — сім’я, дружна, сильна, єдина.
Я бажаю вам щастя і миру.
Але їх досягнути незмога,
Поки в наших серцях ще є діри,
Незаповнені ласкою Бога.
Мир і щастя походять не з грошей,
Мир і щастя з любові походять,
З благочестя і вчинків хороших —
З того, в світі що зараз не в моді.
Бо щасливий не той, хто пузатий.
Задля спільного щастя і миру
Не з грошима вас хочу зв’язати,
А з багатством любові і віри.
Ми є Божа сім’я. А без цього
Спільність наша не має основи,
Бо ніщо не єднає, крім Бога.
Це кажу я вам знову і знову.
Це єдина реальна програма,
Що працює у будь-якій сфері.
Це є миру однісінька брама.
Це є щастя однісінькі двері.
Ви не вірите в це? Перевірте.
Ця програма цілком безкоштовна.
Тож візьміть і до серця примірте:
«Я — не тіло, душа я духовна».
Але що означає духовність?
Це талант кожну Божу дитину
Зріти наче велику коштовність,
Будь вона навіть в тілі тварини.
Пробудіть цю духовну природу
У серцях ваших через молитву.
І не буде потрібно народу
Брати зброю і рушити в битву.
І тоді вмре жорстокість, брехливість,
Заздрість, черствість, жадоба й розпуста.
Доброта, милосердя й чутливість
Там народяться, де було пусто.
Обіцяю, що наша держава
Тоді стане найкращою в світі.
Її велич майбутню і славу
Зараз вам навіть не уявити.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744578
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.08.2017
автор: Петро Рух