Витісняють тишу

     Витісняють  тишу

Витісняють  тишу  з  темної  кімнати,
Зі  смутного  серця  -  невимовний  біль
Райдужної  пісні  промені  крилаті.
Ось  і  розпочався  відчайдушний  бій.
Боротьба  серйозна,  не  якісь  там  жарти,
Хто  з  них  переможе,  взнати  б  і  мені.
Хоч  і  відчуваю,  що  помріять  варто
Про  такі  принадні  світоносні  дні.
Тож  не  гаю  часу,  відхиляю  двері,
Кличу  на  підмогу  сонце  осяйне.
Хай  безсонну  тишу  назавжди  відверне,
Щоб  пісні  кохання  втішили  мене.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2017
автор: Дніпрянка