Пора весняна дивна.Чарівна і сумна.
Розквітне і зів"яне побачена краса.
Не буде першоквіту і рясту у лісах.
І пролісків галявки зостануться лиш в снах.
Життя мов дивні квіти сніги перемога.
Морози ще лютують і на дворі зима.
Показуються з снігу зелені островки.
І радісно на серці.Ознаки ж бо весни.
Життя ознаки.Скоро все зацвіте довколо.
Дерева всі одягнуться в бруньки.
Сніги водою стануть.Під сонцем всі розтануть.
Зима втіче на північ,забравши холоди.
Така пора ця дивна.Мов казка,що читаєш.
Здається вже ніколи земля не оживе.
Проміння сонця тепле надію подарує.
Закляття зніме вітер.Морози прожене.
Паперу аркуш чистий.Весна борги прощає.
Зима їх всіх снігами замела.
Та молодість хто верне людським серцям і душами?
Бо старість-це як вирок давнішнього життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744711
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.08.2017
автор: zhmerinchanka